четвер, 9 липня 2020 р.

Методи боротьби із задухою риби в літній період

    Рибам, як і усім живим істотам, для підтримання життя потрібний кисень, який бере участь у процесі дихання. Більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин. 
   У холодній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший – у нижніх, а за певних умов його може зовсім не бути. Тому риби повинні весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Від нестачі кисню риби виснажуються, а потім гинуть. 
   На території Добропільського району майже щорічно реєструються випадки задухи риби у водоймах в літній період. Останній випадок зареєстровано вже в липні місяці поточного року на водоймищі села Кроасноярське Світлвіської сільської ради. У водоймі, де зареєстровано загибель риби, було відібрано зразок водт для проведення лабораторних досліджень. За результатами досліджень встановлено що кількість розчинного кисню у воді водойми складає 0,16 мг./дм3 при нормі – вище ніж 4 мг./дм3.
    Інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху – масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню. Задухи виникають як улітку, так і взимку. Причин виникнення задухи у спекотний період може бути декілька: по–перше, при підвищенні температури води знижується концентрація розчиненого в ній кисню, по–друге, підвищення температури води веде до активного розмноження усіх живих організмів і може призвести до цвітіння води і виділення водоростями, особливо в нічний час, вуглекислого газу. Окрім того, до масової загибелі риби може привести скидання промислових стоків або потрапляння болотної води, що містить велику кількість органічних речовин і продуктів гниття, які відбирають у процесі окислення з води кисень. Можуть спостерігатися й нічні задухи, які є різновидом літньої задухи і зазвичай спостерігаються у сильно зарослих водною рослинністю мілководних водоймах. Нічні задухи пов’язані з припиненням в темний час доби процесу фотосинтезу і значним споживанням кисню з води рослинами. Даний вид задухи спостерігається під ранок і швидко зникає зі сходом сонця. 

       Зовнішні ознаки задухи риби 

       Зниження концентрації розчиненого у воді кисню веде до кисневого голодування (гіпоксії) – риби починають активніше рухатися, “кидатися”. В результаті потреба в кисні у них збільшується. Якщо таку рибу вдається виловити, то у неї відзначається блідість зябер і слизової оболонки рота, яка іноді набуває синюшного або брудно–синюшного відтінку. Очі стають каламутними. Дихання прискорене, рот і зяброві кришки відкриті. В результаті кисневого голодування утворюється багато недоокислених продуктів, у тому числі і молочної кислоти, концентрація якої в крові і м’язах на момент загибелі риби досягає 120 мг. 
   При огляді загиблої в результаті задухи риби відзначаються всі ознаки кисневого голодування: рот широко відкритий, зяброві кришки підняті і сильно відстовбурчені в сторони, зябра розпластані. Кров темно–вишневого кольору, погано згортається. 

       Методи боротьби із літньою задухою 

     Найпершим та найбільш дієвим методом боротьби із задухою є аерація (насичення) води киснем та постійний контроль за станом розчиненого у воді кисню. На водних об’єктах де здійснюється вирощування товарної риби, у ставку збільшують проточність або проводять вапнування негашеним вапном. У прісних водоймах літом “цвітіння” води частіше всього викликається синьо-зеленими водоростями. Розвиток та цвітіння синьо-зелених водоростей в воді погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню. Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється. В результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. При цьому водойма набуває зелену окраску в результаті активного розмноження одноклітинних рослин – водоростей. 
   Вчені відмічають групи зелених, синьо-зелених, діатомових та інших водоростей. Дуже небезпечним є масове «цвітіння» синьо-зелених водоростей. При невеликому або середньому розвитку водоростей, як і інші підводні рослини, вони є корисним джерелом утворення кисню у воді. Проте надмірний їх розвиток приводить до того, що вночі , коли рослини не виділяють кисень, його може бракувати. Також, крім цього, при надлишковому цвітінні частина водоростей починає відмирати і спливати на поверхню води, чим створюють загрозу виникнення заморних явищ. Загибель синьо-зелених водоростей є більш небезпечною, оскільки при цьому вони виділяють отруйні речовини. 
   Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, кожен рибалка, користувач водних угідь, товариство мисливців і рибалок повинен регулярно вести спостереження за станом водойм. При пониженні концентрації кисню у воді, різкому зниженню рівня води у водоймах необхідно забезпечити своєчасну аерацію, використовуючи для цього мотори човнів, мотонасоси, підвісні мотори, пожежні насоси. Також доцільно приміняти компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їх рух по всій акваторії водойми. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор піднімають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води. 
   Слід значну увагу приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ заморів. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень. Якщо на водоймі помітні ознаки літньої задухи риби, то необхідно посилити водообмін водного об’єкта. Для цього потрібно збільшити проточність води. При сильному цвітінні синьо-зелених водоростей їх можна знищити, застосовуючи рівномірне обприскування водойми мідним купоросом (0,6 г на 1 куб. м). 
   З усіх методів очищення, тільки біологічне очищення дозволяє відновити біохімічне самоочищення за рахунок штучного відновлення видового складу корисної мікрофлори багаторазовим збільшенням концентрації корисних мікроорганізмів у водоймі. Відновлення видового складу корисної мікрофлори багаторазово активізує процеси самоочищення, прискорюючи відновлення біологічної рівноваги. Для цього у забруднену водойму вносяться високі концентрації спеціально підібраних мікроорганізмів, які присутні в грунті та екосистемах здорових незабруднених водойм у дуже малих кількостях, селекціонованих і розмножених у формі готового до застосування концентрованого біопрепарату. 
 Рибні запаси — наше спільне надбання і дбати про їх збереження і примноження маємо всі разом.
Джерело: Добропільське районне управління Держпродспоживслужби.